День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни — День Пам'яті в України. Відзначається щорічно 22 червня, у день, коли німецька армія вторглася на територію СРСР/УРСР. Встановлений напередодні 60-ої річниці початку Другої Світової Війни 1939-1945 рр, війни в історії українського народу, яка забрала життя кожного п’ятого співвітчизника (всього ж загинуло понад 25 млн радянських громадян). 22 червня 1941 року – одна із найсумніших дат в історії всього пострадянського простору.

     22 червня – День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні. Цей день встановлено в Україні «…з метою всенародного вшанування пам’яті синів і дочок українського народу, полеглих під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, їх подвигу та жертовності … на підтримку ініціативи громадських організацій ветеранів війни, праці, Збройних Сил і жертв нацистських переслідувань…» згідно з Указом Президента України від 17 листопада 2000 року. Недільний ранок 22 червня 1941 року трагічною сторінкою увійшов у життя мільйонів українців. У цей день розпочалася найжахливіша війна в історії нашого народу — Друга Світова, яка забрала життя кожного п’ятого співвітчизника. Цей день нагадує нам про всіх загиблих, закатованих у неволі, які померли в тилу від голоду та поневірянь. Ніхто не забутий, ніщо не забуте. Ми сумуємо за всіма, хто віддав своє життя у цій війні.

     Пам’ять про жертви війни, пам’ять про ратний подвиг народу, пам’ять про минуле зобов’язує нас, щоб стояли обеліски та Храми в честь воїнів, які поклали своє життя за волю і честь Батьківщини.

     Сьогодні поруч з нами живуть ветерани війни. Їм пощастило залишитись живими, але ветеранські лави рідшають з кожним роком. Тому турбота про них, постійна увага про їх потреби і запити – святий обов’язок – справа честі держави і суспільства в цілому. Слава всім, хто дожив до сьогоднішнього дня, хто бореться в ім’я побудови і процвітання України.

     Святий обов’язок нашої пам’яті заповіт предків – передати майбутнім поколінням всю правду про війну, її переможців, боронити рідну землю, так рясно политу кров’ю її захисників.

     Сьогодні ми схиляємо голови перед святою пам’яттю полеглих, одночасно віддаючи шану живим учасникам тепер уже далекої війни, які своїм ратним подвигом, самовідданою працею забезпечили Велику Перемогу.

     22 червня навіки залишаться в нашій пам'яті як День Великої Скорботи...

     Віддаймо шану всім борцям, які в час воєнного лихоліття визволяли рідну землю від загарбників. Схилімо голову перед мільйонами невинних жертв, яких забрала війна.

                                                              Слава їм, вічна і світла пам'ять!