РОЗДІЛ І. Розбудова Внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Система освітньої діяльності Синельниківського НВК є динамічною, тому тільки постійний моніторинг може забезпечити її вдосконалення.

Закон України «Про освіту» (частина 3 статті 41)   визначає, що внутрішня система забезпечення якості освіти має такі основні складові:

• стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти; система та механізми забезпечення академічної доброчесності;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти; оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної (науково-
• педагогічної) діяльності педагогічних та науково-педагогічних працівників;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
• забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти;
• забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
• створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування.

Запропоновані законом складові фактично утворюють чотири напрями внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти закладу (Схема 1.1.):

1. Освітнє середовище.

2. Система оцінювання освітньої діяльності учнів.

3. Система педагогічної діяльності.

4. Система управлінської діяльності

РОЗДІЛ ІІ. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти .

1. Стратегія забезпечення якості освіти базується на наступних принципах:

• принцип цілісності, який полягає в єдності усіх видів освітніх впливів на учня, їх підпорядкованості головній меті освітньої діяльності, яка  передбачає  всебічний  розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та   громадянської активності;

• принцип відповідності Державним стандартам загальної середньої освіти;
• принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;
•  принцип відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності.

2.Забезпечення якості освіти передбачає здійснення таких процедур і заходів:

функціонування системи формування компетентностей учнів;

підвищення  кваліфікації    педагогічних працівників, посилення кадрового потенціалу Синельниківського НВК;

  забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу.

3.Система  контролю   за     реалізацією     процедур     забезпечення     якості освіти включає:

самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості освіти; моніторинг якості освіти.

4.Завдання моніторингу якості освіти:

здійснення систематичного контролю за освітнім процесом в Синельниківському НВК;

створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу;

  аналіз   чинників   впливу   на результативність  освітнього    процесу, підтримка високої мотивації навчання;

  створення     оптимальних     соціально-психологічних     умов     для     саморозвитку     та самореалізації учнів і педагогів;

  прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в Синельниківського НВК.

5. Моніторинг у закладі здійснюють:

директор та його заступники;

органи, що здійснюють управління у сфері освіти;

органи самоврядування, які створюються педагогічними працівниками, учнями та батьками;

  громадськість.

6.Основними формами моніторингу є:

проведення контрольних робіт;

участь учнів у Всеукраїнських предметних олімпіадах, Всеукраїнському конкурсі- захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН, конкурсах;

перевірка документації; опитування, анкетування;

відвідування навчальних занять, заходів.

7. Критерії моніторингу:

- систематичність;

- об’єктивність;

-відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу;

- надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);

- гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

8.Очікувані результати:

отримання результатів стану освітнього процесу в Синельниківському НВК;

покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.

9.Підсумки моніторингу:

  підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах;

  за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи;

  дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об'єднань вчителів, нарадах при директору, засіданнях педагогічної ради.

10.Показники опису та інструментів моніторингу якості освіти:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності;
•  якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічного персоналу;

• контингент учнів;
• психолого-соціологічний моніторинг;
• результати навчання учнів;
• педагогічна діяльність;
• управління закладом;
• освітнє середовище;
• медичний моніторинг;
• моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності;
• формування іміджу закладу.

РОЗДІЛ ІІІ. Види відповідальності за порушення академічної доброчесності

Види порушення академічної доброчесності

Новим законом "Про поану загальну середню освіту" становлений обов’язок учнів та вчителів дотримувати академічної доброчесності, види її порушення та види відповідальності за виявлені факти порушення.

Види відповідальності за порушення академічної доброчесності

За порушення академічної доброчесності і до педагогів, і до учнів можуть бути застосовані певні види академічної відповідальності.

Види академічної відповідальності за конкретне порушення академічної доброчинності визначають спеціальні закони та внутрішнє  Положення закладу.

РОЗДІЛ ІV. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи

Критерії, правила і процедури оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи

(За Державним стандартом початкової освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (зі змінами).

1. Оцінювання результатів навчання та особистих досягнень учніву 1 класі має формувальний характер, здійснюється вербально,на суб’єктних засадах, що  передбачає  активне  залучання  учнів   до самоконтролю  та самооцінювання.Результати фіксуються тільки у свідоцтві досягнень (Наказ МОН від 20.08.2018 №924).

Алгоритм діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання

• Формування об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей;
• Ознайомленняучнівізкритеріямиоцінювання;
• Забезпеченняактивноїучастіучнів у процесіоцінювання;
• Забезпеченняможливості й умінняучніваналізувативласнудіяльність;
• Корегуванняспільно з учнямипідходів до навчання з урахуваннямрезультатівоцінювання.

2. Навчальні досягнення учнів 2 класів підлягають формувальному і підсумковому  оцінюванню.

 Оцінювання результатів навчання учнів других класів здійснюється вербально, арезультатифіксуються тільки у свідоцтвідосягнень (Наказ МОН від 27.08.2019 №1154).

3. Дляучнів 3-4 класів  застосовується формувальне та підсумкове  оцінюванняна основіОрієнтовних вимог до оцінювання результатів навчання учнівтретіх і четвертих класів Нової української школи (Наказ МОН від 16.09.2020 №1146).

3.1.Формувальне оцінювання здійснюється через:

• педагогічне спостереження учителя за навчальною та іншими різновидами діяльності учнів;
• аналіз портфоліо учнівських робіт, попередніх навчальних досягнень учнів, результатів їхніх діагностичних робіт;
• самооцінювання та взаємооцінювання результатів діяльності учнів;
• оцінювання особистісного розвитку та соціалізації учнів їхніми батьками;
• застосування прийомів отримання зворотного зв’язку щодо сприйняття та розуміння учнями навчального матеріалу.

3.2.Підсумкове оцінювання може здійснюватися у таких формах:

• усній (зокрема шляхом індивідуального, групового та фронтального опитування);
• письмовій (зокрема шляхом виконання діагностичних, самостійних та контрольних робіт, тестування);
• цифровій (зокрема шляхом тестування в електронному форматі);
• графічній (зокрема шляхом організації роботи з діаграмами, графіками, схемами, контурними картами);
• практичній (зокрема шляхом організації виконання різних видів експериментальних досліджень та навчальних проектів) та інших.

3.3. Підсумкове оцінювання (тематичне, семестрове і річне) у 3 та 4класахздійснюється за рівневою шкалою, а йогорезультатипозначаються словами абовідповіднимилітерами: «початковий» (П), «середній» (С), «достатній» (Д), «високий» (В).

3.4.За рівнями оцінюється кожне загальне уміння учня, набуте з певного навчального предмета/інтегрованого курсу. Узагальнений рівень із навчального предмета a6o інтегрованого курсу нe визначається.

3.5.Свідоцтво досягнень  складається з двох частин:

 Частина І. Наскрізні уміння – оцінюються за вербальною шкалою.

 Частина ІІ. Загальні результати з навчальних предметів (інтегрованих курсів) – оцінюються за рівневою шкалою.

 Заповнюється наприкінці семестру та навчального рок

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів основної й старшої школи.

Реформування загальної середньої освіти передбачає зміни у підходах до оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти:

• по-перше, вимоги до оцінювання результатів навчання мають визначатися з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності;

• по-друге, оцінювання має ґрунтуватися на позитивному підході, що, передусім, передбачає врахування рівня досягнень учня.

Система оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти в закладі освіти включає критерії, правила і процедури, за якими здійснюється оцінювання.

Розроблення, оприлюднення та інформування про критерії оцінювання робить процес оцінювання прозорим і зрозумілим для всіх учасників освітнього процесу. Система оцінювання навчальних досягнень учнів повинна:

• мати у своїй основі чіткі і зрозумілі вимоги до навчальнихрезультатів;

• дозволяти гарантовано досягти і перевищити ці результати;

• заохочувати здобувачів освіти апробувати різні моделі досягнення результату без ризику отримати за це негативну оцінку;

• розвивати в здобувачів освіти впевненість у своїх здібностях і можливостях;

• використовувати самооцінювання і взаємооцінювання як важливий елемент навчальної діяльності.

Система оцінювання неможлива без інформування здобувачів освіти про критерії оцінювання та розуміння того, як і за що їх оцінюють.

Процес інформування і оприлюднення критеріїв розпочинається     з критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, затверджених Міністерством освіти і науки України.

При виконанні обов’язкового виду роботи вчитель розробляє    критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, які ґрунтуються на критеріях, затверджених МОН, а також враховують особливості вивчення теми (обсяг годин на вивчення, кількість обов’язкових робіт), освітню програму закладу освіти, компетентнісний підхід до викладання предмету (курсу), організаційну форму проведення навчального заняття).

Здобувачі освіти інформуються про розроблені вчителем критерії оцінювання. Інформація про критерії оцінювання може бути донесена до учнів у різних формах: в усній формі, шляхом розміщення на інформаційному стенді у класі, через інтерактивну інтернет-платформу, електронну пошту, інші види комунікації. Розроблені вчителем критерії оцінювання не потребують затвердження керівництвом закладу освіти. Проте керівництво моніторить систему оцінювання вчителів через спостереження за проведенням навчальних занять, вивчення оприлюднених критеріїв оцінювання, розглядаючи дане питання на засіданнях методичних об’єднань, педагогічної ради.

Батьки та учні інформуються про правила та процедури оцінювання навчальних досягнень. Передусім – про порядок поточного та підсумкового оцінювання, чинники, які впливають на тематичне оцінювання учнів тощо. З     правилами і процедурами оцінювання батьків і учнів доцільно ознайомити на початку навчального року.

Оцінювання у Синельниківському НВК стимулює учнів до навчання, а не використовується для покарання.

З огляду на це, вчителям пропонуються такі підходи до формування критеріїв оцінювання:

• оцінювати не лише результат роботи, але й процес навчання, індивідуальний поступ кожного учня;

• позитивно оцінювати досягнення здобувачів освіти, незалежно від того, значні вони чи скромні, якщо вони є результатом справжніх зусиль дитини. В цьому є мотивуюча роль оцінювання;

• оцінювати рівень аргументації та уміння учнів висловлювати свою думку.

У процесі впровадження компетентнісного підходу оцінювання навчальних досягнень спрямовується на вирішення таких основних навчальних завдань:

• розв’язання проблем і прийняття рішень;

• розуміння, а не відтворення фрагментів інформації;

• оцінювання умінь, які визначають здатність працювати в команді;

• уміння слухати, розв’язувати конфлікти, вирішувати дискусійні питання і проблеми;

 • уміння застосовувати знання в реальних життєвих ситуаціях.

Для      впровадження компетентнісного підходу в системі оцінювання проводиться науково-педагогічний семінар з даної теми, вчителі беруть участь у відповідних тренінгах або проходять онлайн-курси.

Процес впровадження вчителями компетентнісного підходу в систему оцінювання вивчається шляхом спостереження за проведенням навчальних занять. Вивчаються також критерії оцінювання, які використовують вчителі при оцінюванні обов’язкових видів робіт.

У системі оцінювання навчальних досягнень учнів у закладі освіти, крім традиційних, використовуються інші види оцінювання, які сприяють компетентнісному підходу, наприклад, портфоліо.

Використання оцінювання у балах як мірила оцінювання має не завжди позитивний

ефект для визначення навчальних досягнень учнів: виставлення оцінок у межах класу відповідно до стандартного розподілу не залишає шансу для учнів, які потребують підтримки.

Оскільки за шкалою оцінювання їхні бали нижчі, який би прогрес вони не мали, вони будуть вважатися учнями з невисокими досягненнями. Тому розподіл учнів відповідно до результатів їхньої діяльності у класі призведе лише до демотивації і втрати інтересу до навчання.

Математична шкала для оцінювання теж не завжди дає бажаний результат. Підсумкове оцінювання як середнє арифметичне отриманих балів не може прослідкувати індивідуальний прогрес учня.

Учень, який на початку семестру мав початковий рівень навчальних досягнень і підвищив його протягом певного часу, може оцінюватись інакше, ніж той, хто знизив свою оцінку. І хоча середня арифметична оцінка цих двох учнів може бути однакова, однак прогрес у навчанні є різним.

Педагогічні працівники (зокрема вчителі початкових класів) повинні виробити підходи в оцінюванні, які б враховували індивідуальний поступ учня. Тому в освітньому процесі неможливо обійтись без формувального оцінювання. Воно оцінює процес навчання учнів, а не результат.

Особливості формувального оцінювання:

націлене на визначення індивідуальних досягнень кожного учня; не передбачає порівняння навчальних досягненнях різних учнів; широко використовує описове оцінювання;

застосовує зрозумілі критерії оцінювання, за якими оцінюють учня, він стає свідомим учасником процесу оцінювання і навчання;

забезпечує зворотний зв’язок – отримання інформації про те, чого учні навчилися, а також про те, як учитель реалізував поставлені навчальні цілі;

визначає вектор навчання: виконавши завдання, учні дізнаються про те, якого рівня вони наразі досягли і в якому напрямку їм потрібно рухатися далі.

Учитель, із метою впровадження формувального оцінювання, використовує такі передумови:

ставить перед учнями виклики у вигляді пошуку причинно-наслідкових зв’язків, розгляду проблемних задач, реалізації проектів;

спонукає учнів до самостійного мислення і конструювання відповіді; заохочує до обґрунтування думок і способу міркування;

пропонує чіткі критерії оцінювання;

формує в учнів розуміння, що будь-яке явище або процес потрібно розглядати всебічно;

розвиває критичне мислення учнів.

У формувальному оцінюванні переважає оцінювання описове, яке спрямовується на індивідуальний прогрес учня. Тому потрібно проводити моніторинг щодо впровадження формувального оцінювання в систему оцінювання навчальних досягнень учнів у процесі спостереження за проведенням навчальних занять.

Під час спостереження за проведенням навчального заняття звертається увага на такі аспекти роботи вчителя:

визначає, що потребує виправлення або покращення у роботі учня; вказує на напрями виправлення помилок та подальшої роботи учня; заохочує учнів до роботи в парах та кооперативної (групової) роботи.

Формувальне оцінювання тісно пов’язане із уточнюючими питаннями вчителя: «Чому? Яким чином? Як?». Важливо пам’ятати, що такі питання вчитель повинен ставити як у разі отримання неправильної відповіді, так і в разі отримання правильної. Це робиться для того, щоб визначити й оцінити глибину розуміння теми, проблеми.

Дуже важливим для впровадження формувального оцінювання є вироблення чітких критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів.

Зміст критеріїв повинен бути зрозумілим учням і батькам, тобто викладеним зрозумілою і доступною мовою. Критерії оцінювання доводяться до відома учнів. Розроблені й оприлюднені критерії оцінювання допомагають учням самостійно оцінювати якість своєї роботи. Чим конкретніше представлені критерії оцінювання, тим краще учень розумітиме, що йому потрібно зробити для успішного виконання завдання.

РОЗДІЛ V. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.

Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності повинна передбачати підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства. Вимоги до педагогічних працівників Синельниківського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Синельниківської міської ради встановлюються у відповідності до розділу VІІ Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 року №2143-УШ, чинного з 28.09.2017 року. Процедура    призначення напосаду педагогічних працівників регулюється чиним законодавством (обрання за конкурсом, укладеннятрудовихдоговорів) відповідно до встановленихвимог (ст. 24 Закону «Про загальнусередню освіту»).

Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників у Синельниківському  навчально-виховному  комплексі «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Синельниківської міської ради є:

• освітній рівень педагогічних працівників;
• результати атестації;
• систематичність підвищення кваліфікації;
• наявність педагогічних звань, почесних нагород;
• наявність авторських програм, посібників, методичних рекомендацій,            статей тощо;
•  участь в експериментальній діяльності;
• результати освітньої діяльності.

   З метою вдосконалення професійної підготовки шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до статті 59 Закону України "Про освіту". Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин.

   Підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється за такими видами:

• довгострокове підвищення кваліфікації: курси;
• короткострокове підвищення кваліфікації: семінари, семінари-практикуми, тренінги, конференції, вебінари, «круглі столи» тощо.

Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада закладу. Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їх атестація. Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію. Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників. Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством. За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України. Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством. Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки. Один із принципів організації атестації - здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної  атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо. Визначення рівня результативності діяльності педагога, оцінювання за якими може стати підставою для визначення його кваліфікаційного рівня наведено в таблиці «Критерії оцінювання роботи вчителя»:

Критерії оцінювання роботи вчителя

Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи. Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

РОЗДІЛ VI. Критерії,  правила  і  процедури  оцінювання управлінської  діяльності  керівних  працівників  закладу освіти.

Управлінська  діяльність  керівних  працівників  закладу  освіти  на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:

-  створення  умов  для  переходу  від  адміністративного  стилю управління до громадсько-державного;

            -  раціональний  розподіл  роботи  між  працівниками  закладу  з

урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;

-  забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в сучасних умовах;

-  визначення  найбільш  ефективних  для  керівництва  шляхів  і  форм  реалізації  стратегічних  завдань,  які  б  повною  мірою  відповідали особливостям  роботи  закладу  та  діловим  якостям  адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками закладу;

в  правильне  і  найбільш  ефективне  використання  навчально- матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення  сучасних умовах;

-  забезпечення  високого  рівня  працездатності  всіх  учасників освітнього процесу;

-  створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

Сучасні положення освітнього менеджменту вимагають від керівника навчального закладу фахових компетенцій:

-  прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін;

-  забезпечувати відкрите керівництво;

-  вивчати інтереси і потреби місцевої громади й суспільства в цілому,

щоб визначати нові цілі і завдання;

-  організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;

-  працювати  над  залученням  додаткових  ресурсів  для  якісного

досягнення цілей;

-  постійно  вчитися  і  стимулювати  до  цього  членів  педагогічного

колективу.

Інакше  кажучи,  діяльність  керівника  закладу  визначається  такими чинниками:

-  рівнем його компетентності;

-  обраною концепцією власної діяльності;

-  рівнем розвитку і спрямованості організаційної культури закладу.

Установити  ефективність  навчально-виховного  процесу,  якість створених умов для його проведення, вплив керівника на продуктивність роботи закладу неможливо без належної оцінки результатів його діяльності. Однією з форм контролю діяльності педагогічних працівників, до яких належать і керівники закладу освіти, є атестація. Метою даного процесу контролю за діяльністю закладу є:

-  найбільш  раціональне  використання  спеціалістів,  підвищення

ефективності їх праці та відповідальності за доручену справу;

-  сприяння  подальшому  покращенню  підбору  і  вихованню  кадрів,

підвищення їх ділової кваліфікації;

-  посилення матеріальної і моральної зацікавленості працівників;

-  визначення відповідності займаній посаді;

-  стимулювання їх професійного та посадового зростання.

Оцінювання управлінської діяльності складається з чотирьох етапів:

                       І.  Підготовчого.

                       ІІ. Основного

III. Підсумково-корекційного.

IV. Регулятивно-корекційного.

На підготовчому етапі  відповідальною  особою  проводиться відбір, систематизація та аналіз матеріалів, що характеризує динаміку розвитку навчального закладу, рівень управлінської діяльності його керівників.

З цією метою вивчаються:

-  матеріали попередньої експертизи управління освітнім процесом та 

 тематичного вивчення окремих питань, що стосуються організації діяльності закладу;

-  відповідність  роботи  закладу  особливим  умовам  здійснення

освітньої діяльності;

-  результативність  роботи  закладу  освіти  щодо  розвитку  творчих

здібностей учнів (участь у предметних олімпіадах різного рівня, учнівських турнірах, конкурсах, МАН тощо);

-  робота  педагогічного  колективу  щодо  розробки  та  впровадження

авторських програм, навчальних посібників, підручників.

Аналізуються статистичні дані:

-  результати освітньої діяльності учнів на кінець навчального року;

-  охоплення учнів гарячим харчуванням;

-  випадки  дитячого  травматизму,  що  сталися  під  час  освітнього

процесу;

-  плинність педагогічних кадрів;

-  наявність  конфліктних  ситуацій  у  колективі,  скарг  на  роботу

закладу.

Другий,  основний,  етап  комплексно-цільової  програми  має  такі розділи: 

Діагностичний, 

-  аналітично - регулятивний, 

-  контрольно - діагностичний, 

-  мотиваційно - діагностичний, 

-  контрольно - регулятивний, 

-  аналітичний.

Мета  діагностичного  дослідження  -  самоаналіз  та  самооцінка управлінської діяльності керівниками закладу.

Аналітично-регулятивний  має  за  мету  внесення  коректив  в управлінську діяльність керівників за результатами самоекспертизи.

Контрольно-аналітичний  передбачає  отримання  інформації  про соціально- психологічний клімат у закладі освіти та рівень знань учнів.

Мотиваційно-діагностичний  дозволяє  висунути  пропозиції  щодо

визначення об’єктів та підходів для проведення експертизи. Експертною групою та керівниками навчального закладу укладається робоча програма експертизи управління освітнім процесом. Складається вона з трьох блоків: інваріантного, варіативного та замовленого.

До інваріантного блоку входять питання, що дозволяють визначити рівень  управлінської  діяльності,  наявність  свідомого  цілеспрямованого регулювання складних процесів та організаційних відносин у закладі освіти

та в кожному з його підрозділів.

Перелік  питань  варіативного  блоку  визначається  з  урахуванням підсумкових матеріалів комплексних соціально-психологічних досліджень та результатів контрольних робіт.

Питання третього блоку складаються на основі замовлення керівників 

 навчального  закладу  про  надання  методичної  допомоги  в  організації управлінської діяльності та навчально-виховного процесу. Контрольно-регулятивне  вивчення  визначає  відповідність  діяльності керівників закладу нормативним аспектам управління, проблеми і резерви розвитку закладу, напрямки надання методичної допомоги.

Його структура:

             -  проведення експертизи управління освітнім процесом безпосередньо  у закладі;

-  індивідуальна контрольно-регулятивна робота з питань управління;

-  надання методичної допомоги за заявкою керівництва закладу;

-  оперативне усунення керівництвом виявлених недоліків.

Аналітичний  розділ  має  на  меті  висловити  загальну  оцінку управлінської діяльності, підготувати висновки та пропозиції.

Третій, підсумково-корекційний етап поділяється на підсумковий та корекційний. Підсумковий містить глибокий аналіз предмета експертизи, формування банку даних за її результатами, планування розвитку закладу освіти.

Корекційний  -  має  на  меті  регулювання  та  корекцію  управлінської діяльності, виявлення якісних змін предмета експертизи та прогнозування розвитку закладу.

Регулятивно-корекційний  етап  -  передбачає  вдосконалення  та коригування окремих напрямків та форм управління освітнім процесом. Зокрема,  експертами  контролюються  законодавчі,  нормативні  та правові  аспекти  діяльності  закладу,  дотримання  в  ньому  державного стандарту  загальної  середньої  освіти,  забезпечення  соціального  захисту, охорони життя, здоров'я та прав учасників освітнього процесу.

Керівниками закладу створюються необхідні умови для оптимальної діяльності учасників освітнього процесу, усуваються виявлені недоліки в роботі, здійснюється реалізація програм стратегічного розвитку закладу. Вимоги до ділових та особистісних якостей керівників закладу освіти:

-  цілеспрямованість та саморозвиток;

-  компетентність;

-  динамічність та самокритичність;

-  управлінська етика;

-  прогностичність та аналітичність;

-  креативність, здатність до інноваційного пошуку.

-   здатність  приймати  своєчасне  рішення  та  брати  на  себе відповідальність за результат діяльності.

Ефективність управлінської діяльності керівника закладу включає стан реалізації  його  управлінських  функцій,  основних  аспектів  та  видів діяльності, ступінь їх впливу на результативність освітнього процесу, а саме:

1.  Саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності.
2. Стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку

закладу, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності.

3. Річне  планування  формується  на  стратегічних  засадах  розвитку

закладу.

4.  Здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів.
5.  Забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу

молодих спеціалістів.

6.  Поширення позитивної інформації про заклад.
7.  Створення  повноцінних  умов  функціонування  закладу  (безпечні  та

гігієнічні).

8.  Застосування ІКТ-технологій у освітньому процесі.
9.  Забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього

процесу.

10.  Позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.

РОЗДІЛ VII. Інформаційна система для ефективного управління закладом освіти

Однією  з  умов  розвитку  освіти  є  запровадження  інформаційно- комунікаційних  технологій  в  управлінську  та  освітню  діяльність закладу освіти. Така діяльність проводиться у двох напрямках:

-  впровадження  інформаційних  технологій  в  управлінську  діяльність освітнього закладу;

     -  комп'ютеризація освітнього процесу.

Перший із зазначених напрямів полягає у створенні оптимальних умов роботи  учасників  освітнього  процесу,  застосування  ними  програмного забезпечення, що допомагає систематизувати роботу суб'єктів управління закладом на усіх рівнях.

Другий  напрям  -  це  впровадження  у  освітній  процес  електронних засобів навчання, розробка і застосування електронного супроводу занять, самостійної і виховної роботи та тестових програмних засобів.

Інновації  в  управлінні  освітнім  закладом  на  базі  інформаційних технологій є ключовим механізмом, який дозволить створити переваги в конкурентному  середовищі.  В  цьому  напрямку  основними  заходами  в розвитку  інформатизації  є  створення  її  належної  та  ефективної інфраструктури,  впровадження  уніфікованих  засобів  доступу  до корпоративних  даних,  поліпшення  керування  всіх  комплексів інформаційних  ресурсів,  а  також  забезпечення  відповідності інфраструктури стратегічним цілям закладу.

Інформаційна система управління - це програмно-апаратний комплекс,

що забезпечує ряд основних функцій роботи з документами в електронному вигляді.

До основних функцій відносять реєстрацію документів, розробку та збереження документів в електронному вигляді, направлення документів на розгляд  та  виконання,  контроль  проходження  та  виконання  документів, пошук документів по різним параметрам, введення, підтримку та зберігання

их  типів  документів,  захист  від  несанкціонованого  доступу  та управління прав доступу до документів.

Забезпечення публічності інформації про заклад освіти

Публічність інформації про діяльність забезпечується згідно зі статтею 30 Закону України «Про освіту».

В  закладі функціонує офіційний веб-сайт(https://sinsch7.klasna.com/). На офіційному сайті розміщуються: 

·  статут закладу освіти;

·  загальні правила для учнів школи;

·  кадровий склад закладу освіти;

·  освітні проекти, методичний досвід;

·  територія  обслуговування,  закріплена  за  закладом  освіти  його

засновником; 

·  ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у

закладі освіти; 

·  мова освітнього процесу; 

·  наявність вільних місць в класах.

Крім  зазначеного,  на  сайті  розміщуються  фінансові  звіти  про надходження  та  використання  всіх  коштів,  отриманих  як  благодійна допомога.

Інформація,  що  підлягає  оприлюдненню  на  офіційному  сайті, систематично поновлюється.

Показники  ефективності  реалізації:  відповідність  вимогам  Закону України «Про  освіту»  щодо  прозорості  та  інформаційної  відкритості закладу освіти.

РОЗДІЛ VІІІ. Моніторинг якості освіти

Моніторинг якості освіти - це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших  суб’єктах  освітньої  діяльності),  встановлення  відповідності фактичних  результатів  освітньої  діяльності  її  заявленим  цілям,  а  також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

Моніторинг якості освіти може бути внутрішній та зовнішній. Внутрішній  моніторинг  якості  освіти  проводиться  закладом  освіти (іншими суб’єктами освітньої діяльності).

Завдання моніторингу:

Здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у закладі. Створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу.

Аналіз  чинників  впливу  на  результативність  успішності,  підтримка високої мотивації навчання.

Створення  оптимальних  соціально-психологічних  умов  для  саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти і педагогів. Прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в закладі.

Предметом моніторингу є якість освітнього процесу в закладі освіти. Об’єктом  моніторингу  є  система  організації  освітнього  процесу  в закладі, що включає кілька рівнів:

-  здобувач освіти;

-  учитель;

-  класний керівник;

-  батьки і громадськість та ін.

   Суб’єктами моніторингу виступають:

-  моніторингова група;

-  адміністрація закладу;

-  органи управління освітою (різних рівнів).

Форми та методи моніторингу.

Основними формами та показниками  моніторингу є:

-  самооцінювання  власної  діяльності  педагогами,  здобувачами  освіти,

адміністрацією;

-  внутрішня  оцінка  діяльності  адміністрацією,  керівниками  методичних

об’єднань  (проведення  контрольних  робіт,  відвідування  уроків, факультативних занять тощо.

-  аналіз  рівня  успішності,  кількості  призерів  та  переможців  всіх  етапів

Всеукраїнських предметних олімпіад, конкурсів – захисту робіт МАНу, творчих  та  інтелектуальних  конкурсів,  аналіз  результативності працевлаштування випускників закладу. 

Критерії моніторингу:

-  об’єктивність  (створення  рівних  умов  для  всіх  учасників  освітнього процесу);

-  систематичність (згідно алгоритму дій, етапів та в певній послідовності);

-  відповідність  завдань  змісту  досліджуваного  матеріалу,  чіткість

оцінювання, шляхи перевірки результатів;

-  надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);

-  гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

Очікувані результати:

-  Отримання результатів стану освітнього процесу в закладі освіти.

-  Покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних

для прийняття управлінських та тактичних рішень.

Підсумки моніторингу:

  Підсумки  моніторингу  узагальнюються  у  схемах,  діаграмах,

висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах.

-  Дані  моніторингу  можуть  використовуватись  для  обговорення  на

засіданнях  методичних  обєднаннь,  нарадах  при  директорі, педагогічних радах.

-  За  результатами  моніторингу  розробляються  рекомендації,

приймаються  управлінські  рішення  щодо  планування  та  корекції роботи.

Показники  опису  та  інструментів  внутрішнього  моніторингу якості освіти:

1.  Кадрове забезпечення освітньої діяльності - якісний і кількісний склад,

професійний рівень педагогічного персоналу.

2.  Контингент здобувачів освіти.
3.  Психолого-соціологічний моніторинг.
4.  Здобувачі освіти. Результати навчання.
5.  Педагогічна діяльність.
6.  Управління закладом освіти.
7.  Освітнє середовище.
8.  Медичний моніторинг.
9.  Моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності
10. Формування іміджу сучасного закладу освіти.

РОЗДІЛ ІХ. Форми та методи моніторингу.

            Управлінський моніторинг

Мета: створити ефективну систему педагогічного менеджменту

Суб'єкт управління: адміністрація закладу

Об'єкт дослідження: рівень професійної майстерності вчителя-предметника, якість освіти, якість дидактичного менеджменту в системі «учитель-учень»

Методи дослідження:

- вивчення документації вчителя-предметника (календарно-тематичні плани, нормативна база з предмета, журнали),

- відвідування уроків,

- соціологічні методи (бесіди з батьками, учнями, вчителями, анкетування)

Зміст моніторингових процедур:

- організація і проведення соціологічного дослідження для вивчення рівня самоосвітньої компетентності вчителя-предметника та учнів тих класів, у яких він викладає,

- аналіз результатів дослідження та створення системи ефективних управлінських рішень щодо усунення виявлених проблем;

- керівництво і контроль за процедурою проведення зрізів знань із навчальних дисциплін (діагностична, поточна і підсумкова контрольні роботи за семестр);

- відвідування уроків учителя, їх проблемний аналіз, створення системи управлінських рішень за результатами експертизи педагогічної діяльності вчителя;

- забезпечення керівництва і контролю за процесом і результативністю коригувальної роботи вчителя;

- аналіз ефективності методичного менеджменту в системі адміністрація-вчитель-учень.

Психологічний моніторинг

Мета: вивчити психічне здоров'я учнів, створити умови для розвитку моніторингової культури, поглибленого психолого-педагогічного вивчення учнів протягом усього періоду навчання, виявити індивідуальні особливості та схильності особистості, її потенційні можливості під час навчання, а також з'ясувати причини й механізми порушень у навчанні, розвитку, соціальній адаптації.

Суб'єкт управління: адміністрація закладу

Об'єкт дослідження: індивідуально-типологічні особливості, емоційно-особиста сфера

Методи дослідження:

- дослідити  емоційно-особисту сферу учнів 1-4 класів (тривожність, агресивність, ригідність, фрустрація)

- дослідити  емоційно-особисту сферуучнів 5-6 класів (тривожність, агресивність, ригідність, фрустрація)

- визначити індивідуально-психологічні особливості учнів 7-8 класів (особливість темпераменту, акцентуації характеру),

- визначити індивідуально-психологічні особливості учнів 9-11 класів (особливість темпераменту, акцентуації характеру),

- за потреби провести корекцію, контрольну діагностику після корекції;

- виявити способи і форми надання допомоги дітям із труднощами в навчанні та спілкуванні;

- вибір форм та засобів психологічного супроводу учнів згідно з їхніми особливостями в спілкуванні та навчанні

Зміст моніторингових процедур:

- властивості темпераменту;

- акцентуації характеру;

- тосунки з оточенням;

- вплив рівня агресивності та тривожності на взаємодію з учнями та педагогами;

- складання соціально-психологічного портрета учня.

Моніторинг рівня освітніх досягнень учнів

Умови здійснення моніторингу:

- приблизно однаковий рівень розумового розвитку учнів, що навчаються у визначених класах;

- однаковий вік, клас;

- один предмет;

- єдині програмні вимоги (пробільність);

- створення комфортних умов;

- участь в олімпіадах, конкурсах різних рівнів

Аналіз кількісних і якісних показників:

- складання порівняльних діаграм,

- опис результатів,

- аналіз результатів дослідження та створення системи ефективних управлінських рішень щодо усунення виявлених проблем,

- забезпечення керівництва і контролю за процесом і результативністю колекційної роботи вчителя.

Моніторинг якості освіти

Мета: вивчити рівень освітніх досягнень учнів з основних дисциплін, поглибити знання учнів

Суб'єкт управління: адміністрація школи

Об'єкт дослідження: рівень шкільної світи відповідно до державного стандарту, зміст освіти, ефективність упровадження варіативного складника, сформованість основних компетентностей учнів

Методи дослідження:

- результати діагностичних контрольних робіт,

- освітні досягнення учнів,

- психолого-педагогічна діагностика учнів,

- анкетування учнів та батьків,

- корекційна робота за результатами діагностичних та контрольних робіт,

- аналіз виконання навчальних програм з предметів,

- аналіз результатів соціологічного дослідження учнів щодо сприйняття, розуміння ними умов навчання та ступені адаптації до них,

- вивчення результатів аналізу рівня розвитку та рівня освітніх досягнень учнів,

- здійснення аналізу можливостей учнів для організації засвоєння навчального матеріалу кожним учнем з урахування рівня його розвитку.

Зміст моніторингових процедур:

- відповідність змісту освіти вимогам державних стандартів,

- співвідношення варіативної та інваріантної складових частин навчального плану,

- інформація щодо сформованості основних компетентностей учнів,

- задоволення освітніх потреб учнів.

РОЗДІЛ Х. Показники опису та інструментів внутрішнього моніторингут якості освіти.

1. Кадрове забезпечення освітньої діяльності - якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічного персоналу.
2.  Контингент здобувачів освіти.
3.  Психолого-соціологічний моніторинг.
4.  Здобувачі освіти. Результати навчання.
5.  Педагогічна діяльність.
6.  Управління закладом освіти.
7.  Освітнє середовище.
8.  Медичний моніторинг.
9.  Моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності.
10.  Формування іміджу сучасного закладу освіти.

Внутрішня система забезпечення закладу якості освіти спрямована бути об’єктивною, відкритою, інформативною, прозорою.